постановити

постановити
I див. постановляти.
II -новлю́, -но́виш; мн. постано́влять; док., перех., розм.
1) Поставити кого-небудь кудись. || Помістити на постій, для проживання.
2) Послати виконувати де-небудь якусь роботу, доручення. || ким, на кого, за кого. Призначити на якусь посаду.
3) Помістити щось де-небудь, кудись. || Подати на стіл страву, почастувати чимсь.
4) Укріпити що-небудь десь, надавши стійкого положення; установити.
5) Збудувати.
6) Організувати, налагодити (справу, роботу і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "постановити" в других словарях:

  • постановити — 1 дієслово доконаного виду прийняти ухвалу, рішення постановити 2 дієслово доконаного виду поставити розм …   Орфографічний словник української мови

  • постановлений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постановити I. || постано/влено, безос. присудк. сл. II а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до постановити II. || постано/влено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • положити — ложу/, ло/жиш, док., перех. 1) у що. Помістити щось у що небудь. || на, у що, на чому. Помістити кого небудь десь у лежачому положенні. || на що, на чому. Помістити щось на чому небудь. || Скласти, розмістити щось у певному порядку; акуратно… …   Український тлумачний словник

  • вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див …   Словник синонімів української мови

  • ухвалити — ухвалювати (винести колективне рішення), постановити, постановляти, вирішити, вирішувати, у[в]радити, у[в]раджувати …   Словник синонімів української мови

  • урадити — раджу, диш, Пр. Постановити щось разом, вирішити спільно …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»